Кібер-живопис
13.08.2008
Колись, дуже давно, мріяв стати живописцем. Не став. Були причини. А що робити, якщо мізки "заточені" в цьому напрямку? Вибрав фотографію, як альтернативу. Багато років для мене фотографія існувала в "чистому вигляді", але... як вовка не годуй... ну, далі ви знаєте.
Грянуло кібер-століття, і все стало на свої місця. Не знаю, чи буду я колись писати полотна (зарікатися не стану), але технічному прогресу "велике спасибі" вже сказав неодноразово.
Свій дігитайзер використовував раніше лише у Фотошопі - для ретуші фото, у відео-редакторах - для монтажу фільмів (зручно, знаєте), ну, і ще в деяких випадках... (пасьянс розкласти, наприклад :-)). З тих пір, як з'явилися дігитайзери, сперечаються традиційні живописці і кібернетичні: "Чи має право на життя такий вигляд мистецтва, як кібер-живопис?"
Довго збирався, вагався і ось, нарешті вирішив "створити живописне полотно". Мені сподобалося! Замовникові - теж. А для себе я давно вирішив: Займаюся тим, що мені подобається, не залежно від кон'юнктури і від думки ззовні. Механізм виконання роботи - справа третя. Перша ж - кінцевий результат. Зіпсувати полотно можна і пензлями...
І на цій радісній ноті в цю ж хвилину відкриваю нову галерею, яка так і називається: Кібер-живопис. Правда, в ній поки що лише одна робота, але - далі буде...
Олександр Андрющенко ©
