Весілля в стилі рок-н-ролл. Частина друга
Весілля в стилі рок-н-ролл. Частина перша >>
..Якщо з'єднати воєдино шалені ідеї фотографа і такі ж ідеї молодої пари, то, зазвичай, виходить "гримуча суміш" )) Інколи реалізувати всі задумки в один день, яким є день весілля, практично неможливо. Ось так і виникають двох-серійні, трьох-серійні весільні фотосесії. Пам'ятаєте Артема і Марійку? Це про них я зараз веду мову. Про цю ексцентричну і "хуліганську" (тепер уже подружню) пару. Ця галерея присвячена безпосередньо дню весілля Артема і Марійки, з їх ексцентричними витівками. Херсон такого ще не бачив... ))
...Бабуся і тітка на кухні нарізують останні бутерброди для фуршета. Мама вже в зачісці і макіяжі. По квартирі гарцюють дружки нареченої з останніми приготуваннями. Їх – три. Стільки ж буде і свідків. Чорний кіт, замкнутий в лоджії, з цікавістю виглядає через скло.
...Маша, вона ж – Маня, вона ж – Маруся, вона ж – Марійка. Над нею зараз «чаклує» візажіст. Маша в нервовому чеканні закінчення роботи візажіста і приїзду коханого. З Машею важко говорити ось вже тиждень: спілкується стримано, але бачу, що вся, як на голках. У душі посміхаюся, розуміючи стан майбутньої нареченої. Дівчина – самостійна, прагне ситуацію тримати під контролем, а нерви ж – не залізні! А пам'ятається – за три тижні до весілля легко «порвали» міський пляж, «как Тузік грєлку», влаштувавши там не зовсім звичайну фотосесію. А який же зараз Артем? Приїде – побачимо…
...Приїхав!!! ...на старенькому кабріолеті, немов Бендер на «Антилопі-Гну», веселий і радісний. Водій, як дві краплі, схожий на Адама Козлєвіча, чинно закручував вус. «Початок гарний», - подумав я, хоч і знав весь «розклад» заздалегідь...
...Море емоцій, гарячі поцілунки, Маша перевтілилася. О, так: ми говорили про нерви. Про які такі нерви і що це, власне, таке - нерви?...
...Перегони по старому місту, Собор Святої Катерини, вінчання. У місті – весільний аншлаг, двір церкви – місце паломництва весільних пар і фотографів. Хто з юних леді не мріяв про шикарний лімузин на власному весіллі?.. Біля виходу з церкви стояв новенький, блискучий, по-весільному прибраний... Ні, це – більше, ніж лімузин... Значно більше!!! ...Тролейбус номер один. ??? !!! Побачивши прикрашений тролейбус, хтось з гостей вигукнув: «Ого, а це хто ще з розуму сходить?» «Ми...» - тихо промовили молодята. Від кого ще можна було чекати такого сюрпризу, окрім Артема і Марійки? Гості – в шоці, особливо батьки. Всі завантажуємося в тролейбус, "врубаємо" рок-н-рол, відкорковуємо шампанське і, абсолютно не привертаючи уваги міського люду, з вереском і танцями, з включеною сиреною їдемо по маршруту номер один – до залізничного вокзалу. Не забуваємо на зупинках підбирати пасажирів, обдарувавши їх повітряними кульками, пригостивши шампанським, заводячи персонально під білі рученьки в транспорт. Цим займаються молодята і шестеро свідків. Одна бабуся так і не зрозуміла до самого вокзалу: що, власне, відбувається в її рідному комунальному транспорті...
...Почесна місія «розпрягти електричного коня» випала нареченій. Зробила вона це з повним дотриманням техніки безпеки. Маша шикарно виглядала в помаранчевому жилеті поверх весільного вбрання і рукавицях. Якраз люди зійшли з поїзда, народові стало весело. Хтось від душі сміявся і крутив пальцем біля скроні, дехто фотографув наш Єралаш...
...А далі був перон, рейки, повітряні кульки, «автостоп» локомотиву, що проходив… Багато цікавого було далі... Була і виїзна церемонія одруження, прямо на терасі ресторану. «А тепер, дорогі молодята, поставте ваші підписи» - промовила розпорядник обряду.
«УРА!!!» - написала Марійка.
«НАРЕШТІ!!!» - написав Артем.
«ВІВАТ!!!» - кажу я. Любові вам та злагоди!!!
...І я там був, мед-пиво пив. Все знімав, та не все покажу.)))
Олександр Андрющенко
