Ралі-рейд «Чумацький шлях». IV етап Кубка України. Фоторепортаж у вільному стилі.

У минулі вихідні, 6-7 жовтня, Стара Збур'ївка так і не змогла насолодитися тишею і співом птахів: натомість слухали рев потужних двигунів гоночних позашляховиків. Вперше організатори ралі "Чумацький Шлях" - Автомобільна Федерація України - "поклали око" на наші піски в якості траси для чергового етапу Кубка України з ралі-рейдів і, схоже, не прогадали: траса, довжиною в 142 км, припала до душі більшості учасників марафону завдяки саме її складності. По наших пісках йти важко, не те, що їхати.

Згадалося прислів'я "робота - не вовк, в ліс не втече". У ліс (через нього проходила частина траси) якраз втекли чоловіки, щоб насолодитися прекрасним видовищем. Я, звичайно, був серед них, дякуючи дружині, яка не заперечувала.

Природно ж, за подіями я спостерігав через видошукач свого Нікона. А як інакше???

Глядачі особливо полюбили російський екіпаж у складі Сергія Савенка і Дениса Мальцева, вірніше - ефектну манеру пілота керувати транспортним засобом, а саму бойову машину охрестили Чупакаброю за незвичайний зовнішній вигляд.

Чекаючи "чупакабру" на фініші і вибравши для зйомки вдалу, на мій погляд, позицію, я виявив в кадрі трьох хлопців з фотокамерами, що стояли впритул до траси і теж чатували на "здобич". Я сказав: "Хлопці, ви б відійшли трохи далі від траси" ... Двоє прислухалися до моєї поради, а третій, "розпустивши пір'я", інтелігентно прорік: "Ти шо, найумніший? Тіки тобі нада, а другім шо, виходить, не нада? "- І приготувався знімати, тому що вже було чути, як реве двигун боєвої машини, що наближалася. Звичайно, я міг бути більш наполегливим та обгрунтувати причину моєї пропозиції переміститися, але вважаючи, що хама тільки життя навчить, мовчки приготувався до зйомки сам. Безкоштовний урок життя можна побачити в картинках (фото 2). Не знаю, чи була така наука корисною...

Олександр Андрющенко