Не вір очам своїм...

Стоїть чудовий суботній день. Сонячний, передсвятковий. Я в селі, пораюся на городі. Це - останні спроби навести лад у господарстві перед Днем Святого Воскресіння. Від монотонної роботи в голові створився вакуум. Думки змішалися і грають у квача. Скачуть, як дурні, перестрибуючи одна через одну. Ненароком підіймаю погляд до неба і бачу величаву картину, від якої перехоплює подих.

Звичайно ж, один-два, а то й чотири лелеки над Старою Збур'ївкою - не дивина. А тут бачу дві чималі зграї, що велично ширяють у небі. Майже шістдесят благородних красенів над Старою Збур'ївкою! Уявляєте мій стан? А фотокамера лежить у хаті. Кидаю все і стрімголов біжу по свій Нікон. Тремтячими руками міняю "ширококутник" на "телевик". Тим часом мої потенційні "фотомоделі" встигли відлетіти на достатню відстань не на користь шедевральних світлин, проте намагаюсь хоч щось "впіймати"...

Птахи відлітають все далі й далі, плавно кружляючи у вишині. Я було вже засмутився, та раптом наді мною пролітає ще одна невеличка зргайка. Навівши фокус, бачу сім величезних... пеліканів!..

Зробивши світлини, подумав: "Чи то на старість мавпочка недобачати стала, чи то жарти розуму". Думки змішалися і грають у квача...

P.S.: У християнстві лелека символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища. Пелікан в європейській міфології вважається символом жертовності — як птах, що живить своє потомство власною кров'ю у випадку відсутності їжі. (з Вікіпедії)

© Олександр Андрющенко