Він і Вона. Життя - Театр
31.07.2008Олександр Мельник і Тетяна Проворова... Ми знайомі майже десять років. Більше десяти років я в дружніх стосунках з Херсонським Академічним музично-драматичним театром ім. М. Куліша. Стільки ж часу фотографую спектаклі, акторів театру.
Подзвонив мені якось генеральний директор театру Олександр Книга: "У нас поповнення. Прибули випускники Дніпропетровського училища. Треба робити нові портрети". Скільки точно їх було - зараз вже не пригадаю, але прибула тоді пристойна компанія. Всі обличчя - нові. Входили в павільйон поодинці. Всі юні і дуже різні. Всі - дипломовані актори. Цікаво було вивчати майбутніх служителів Мельпомени. Хтось - амбітний, хтось - не дуже. Хтось - просто талановитий... Частина з них пропрацювала в театрі не більше сезону. Інші - працюють до цього дня. Саша і Таня - серед останніх.
Прізвище Мельник зазвучало практично відразу. Ексцентричний, з гумором Олександр відразу сподобався глядачам. Його вихід на сцену - подія. Ніхто не залишається байдужим. Я - не виняток. Його імпровізації з елементами акробатики викликають в залі бурю емоцій.
Весь цей час Олександра Мельника я знав як чудового комедійного актора, поки не побачив його в новому амплуа. На 10-му Міжнародному театральному фестивалі Мельпомена Таврії переглянув спектакль "Тайна жінки, що літає" (режисер - Сергій Павлюк). У ньому два персонажі - Він і Вона. Це - історія про кохання, про життя і смерть. Мене, що називається, "пробило". Після спектаклю я вбіг до акторів за куліси зі словами: "Що ж ви, гади (слово було інше, менш благозвучне), зі мною робите?". При цьому ридав, сам не чекаючи такої реакції, і не міг заспокоїтися хвилин п'ять...
Власне, ця історія і спонукала мене до створення фотопроекту, який я хочу представити. Життя коротке, поспішайте дарувати любов!
Олександр Андрющенко ©