<< Назад

Лідером творчого змагання IХ «Мельпомени Таврії» став спектакль господарів - Херсонського театру ім. М. Куліша - «Вовки і вівці» (театральні фантазії на ОСТРОвські теми). Це масштабне театральне полотно (режисер - Олег Мішуков, художник - Віктор Балаш) увібрало в себе відразу декілька сюжетів найбільш яскравих п'єс Островського. «Запустивши» із старту одночасно декілька ліній інтриг, об'єднавши їх єдиною темою - гроші, режисер вправно звів оповідання у фіналі до єдиного знаменника. На цьому робиться акцент і в сценографії. Декілька занавісів що розділяють простір сцени, виконано у вигляді величезних купюр зразка 1898 р. Цинізм часів Островського абсолютно не втратив своєї актуальності в наші дні. Про це, власне і спектакль, все без змін в співтоваристві людей. Одна частина людства - вовки, «їдять» своїх одноплемінників, інша - «вівці», дозволяють себе їсти. А скільки наших сучасників без коливань можуть повторити фразу персонажа Островського: «Ви у мене після Бога!», вказуючи на гроші! Херсонський спектакль - «букет» акторських успіхів. Всі виконавці працюють в соковитій, насиченій емоціями, темпераментній манері. Психологізм і водевільна легкість органічно переплітаються, роблячи образи об'ємними і багатозначними. Чарівна і потужна Олена Галл-Савальська в ролі купчихи Мурзавецької. Збагатив свою акторську палітру Василь Чорношкур, додавши в образ вічного неодруженого Линяєва мотив чеховських героїв, довірливих і ранимих. Викликає жалість така ж довірлива героїня Валентини Дронової - Купавіна, яка з готовністю «укладає» себе на тацю лицемірному «вовкові» - Беркутову (Олег Натяжний). У вихорі перевтілень крутиться Глафіра Олексіївна (Світлана Добровольська), що вправно добивається поставлених цілей. Мотиви гротеску стають головними в образах Анфуси Тихонівни і Апполона Мурзавецького. Кожен вихід Генрієти Пташник і Олександра Мельника - окремий мініспектакль, настільки яскраво і винахідливо працюють актори в просторі придуманих образів.

Алла ПІДЛУЖНА, спеціально для «Дня»